Еще один очень красивій стих....Его наверное оч сложно будет перевести)
Вже почалось, мабуть, майбутнє.
Оце, либонь, вже почалось…
Не забувайте незабутнє,
воно вже інеєм взялось!
І не знецінюйте коштовне,
не загубіться у юрбі.
Не проміняйте неповторне
на сто ерзаців у собі!
Минають фронди і жіронди,
минає славне і гучне.
Шукайте посмішку Джоконди,
вона ніколи не мине.
Любіть травинку, і тваринку,
і сонце завтрашнього дня,
вечірню в попелі жаринку,
шляхетну інохідь коня.
Згадайте в поспіху вагона,
в невідворотності зникань,
як рафаелівська Мадонна
у вічі дивиться вікам!
В епоху спорту і синтетики
людей велика ряснота.
Нехай тендітні пальці етики
торкнуть вам серце і вуста.
Класні вірші!!!!!!
А я сьогодні купила книгу О.Кобилянської "Земля". Дивилась "Майстера і Маргариту" в перекладі на українську мову - цікаво так але незвично
_________________ *Красивая женщина не может быть глупой, потому что умная женщина никогда не позволит себе быть некрасивой*
скрытый текст
Muz@, да..а вот если еще такими словами начать общаться,то вообще круто
_________________ скрытый текст
Крепкий Орешек Житель форума
Репутация: 57
Возраст: 29
Зарегистрирован: 01.06.2008
Сообщения: 479
Откуда: Откуда все
Статус: Оффлайн
Добавлено:
Пт Июн 13, 2008 11:50 pm
Красиво, нет слов! Никаких! Я всегда считала, что у меня есть дар к языкам, но убеждаюсь, что, видимо, нет: понимаю, - но боюсь, что неверно. У моего отца сестра и брат живут в Украине, может, поэтому есть какое-то притяжение. Вот тока не смейтесь!
_________________ Это наши крики в пустоту.
Как пружина, боль тугая.
Я запомню это и уйду.
Я одна и я другая.
Весь мир против нас,
Я одна против мира.
Мир против нас,
Я одна - выстрел мимо. (Линда "Мир против нас")
Чого являєшся мені
У сні?
Чого звертаєш ти до мене
Чудові очі ті ясні,
Сумні,
Немов криниці дно студене?
Чому уста твої німі?
Який докір, яке страждання,
Яке несповнене бажання
На них, мов зарево червоне,
Займається і знову тоне
У тьмі?
Чого являєшся мені
У сні?
В житті ти мною згордувала,
Моє ти серце надірвала,
Із нього визвала одні
Оті ридання голосні —
Пісні.
В житті мене ти й знать не знаєш,
Ідеш по вулиці — минаєш,
Вклонюся — навіть не зирнеш
І головою не кивнеш,
Хоч знаєш, знаєш, добре знаєш,
Як я люблю тебе без тями,
Як мучусь довгими ночами
І як літа вже за літами
Свій біль, свій жаль, свої пісні
У серці здавлюю на дні.
О ні!
Являйся, зіронько, мені!
Хоч в сні!
В житті мені весь вік тужити —
Не жити.
Так най те серце, що в турботі,
Неначе перла у болоті,
Марніє, в'яне, засиха, —
Хоч в сні на вид твій оживає,
Хоч в жалощах живіше грає,
По-людськи вільно віддиха,
І того дива золотого
Зазнає, щастя молодого,
Бажаного, страшного того
Гріха!
Я так цей вірш люблю!!!!! Взагалі, І.Франко класний письменник! Я його напам'ять знаю.
Козловський намагався заспівати (саме намагався), але мені здається пісня не вийшла, тим паче наспівана таким голосом.
_________________ *Красивая женщина не может быть глупой, потому что умная женщина никогда не позволит себе быть некрасивой*
скрытый текст
Следующая тема Предыдущая тема
Вы не можете начинать темы Вы не можете отвечать на сообщения Вы не можете редактировать свои сообщения Вы не можете удалять свои сообщения Вы не можете голосовать в опросах
Сейчас в чате [1]
Войти и проверить личные сообщения
Вход
.
дякую за вірші.От сижу тут,книжки не читаю майже. 
