До неоціненних скарбів українського фольклору належать прислів'я та приказки — короткі влучні вислови. Прислів'я та приказки є узагальненою пам'яттю народу, висновками з життєвого досвіду, який дає право формулювати погляди на етику, мораль, історію й політику.
Прислів'я та приказки становлять начебто звід правил, якими людина має керуватися у повсякденному житті. Вони рідко тільки констатують якийсь факт, скоріше рекомендують чи застерігають, схвалюють або засуджують, — словом, повчають, бо за ними стоїть авторитет поколінь нашого народу, чия невичерпна талановитість, високе естетичне чуття й гострий розум і тепер продовжують примножувати і збагачувати духовну спадщину, що громадилася віками.
Добавлено спустя 3 минуты 43 секунды:
Прислів'я та приказки про мову
Хто мови своєї цурається, хай сам себе стидається.
Птицю пізнати по пір'ю, а людину по мові.
Рідна мова - не полова: її за вітром не розвієш.
Будь господарем своєму слову.
Слово — не горобець, вилетить — не спіймаєш.
Від солодких слів кислиці не посолодшають.
Від меча рана загоїться, а від лихого слова — ніколи.
Від теплого слова і лід розмерзається.
Вода все сполоще, тільки злого слова ніколи.
Гостре словечко коле сердечко.
Де мало слів, там більше правди.
Діла говорять голосніше, як слова.
І від солодких слів буває гірко.
Не кидай слова на вітер.
Не так то він діє, як тим словом сіє.
Шабля ранить тіло, а слово — душу.
Слово до слова — зложиться мова.
Слово може врятувати людину, слово може і вбити.
Слово старше, ніж гроші.
Удар забувається, а слово пам'ятається.
Хто багато обіцяє, той рідко слова дотримує.
Чиєсь одне слово губить діло.
Щире слово, добре діло душу й серце обігріло.
_________________ скрытый текст
В жизни как в океане одной волной накроет, на другой прокатишься…
* Хто мови своєї цурається, хай сам себе стидається.
* Птицю пізнати по пір'ю, а людину по мові.
* Рідна мова - не полова: її за вітром не розвієш.
* Більше діла — менше слів.
* Будь господарем своєму слову.
* Мовивши слово, треба бути йому паном.
* Слово — не горобець, вилетить — не спіймаєш.
* Від красних слів язик не відсохне.
* Від солодких слів кислиці не посолодшають.
* Від меча рана загоїться, а від лихого слова — ніколи.
* Від теплого слова і лід розмерзається.
* Вода все сполоще, тільки злого слова ніколи.
* Впік мене тим словом, не треба й вогню.
* Гостре словечко коле сердечко.
* Де мало слів, там більше правди.
* Діла говорять голосніше, як слова.
* Де слова з ділом розходяться, там непорядки водяться.
* Добре слово краще, ніж готові гроші.
* Добрим словом мур проб'єш, а лихим і в двері не ввійдеш.
* За грубе слово не сердься, а на ласкаве не здавайся.
* З пісні слова не викидають і свого не вставляють.
* І від солодких слів буває гірко.
* Кого не б'є слово, тому й палиця не поможе.
* Коня керують уздами, а чоловіка — словами.
* Красне слово — золотий ключ.
* Лагідні слова роблять приятелів, а гострі слова — ворогів.
* Краще переконувати словами, як кулаками.
* М'які слова і камінь крушать.
* На ласкаве слово не кидайся, а за грубе не гнівайся.
* Не гріє мене кожух, лиш слово гріє й тішить.
* Не кидай слова на вітер.
* Не так то він діє, як тим словом сіє.
* Шабля ранить тіло, а слово — душу.
* Слово — не полова, язик — не помело.
* Слова пристають, як горох до стінки.
* Слово вилетить горобцем, а вернеться волом.
* Слово — вітер, письмо — грунт.
* Слово до ради, а руки — до звади.
* Слово до слова — зложиться мова.
* Слово може врятувати людину, слово може і вбити.
* Слово старше, ніж гроші.
* Удар забувається, а слово пам'ятається.
* Хто багато обіцяє, той рідко слова дотримує.
* Чиєсь одне слово губить діло.
* Щире слово, добре діло душу й серце обігріло.
* Як овечка: не мовить ні словечка.
* Балакун, мов дірява бочка, нічого в собі не задержить.
* Та у нього на осиці кислиці, а на вербі груші ростуть.
* Перше погадай, потім повідай.
* Що кому треба, той про те й теребить.
* Байка байкою, а борщ стигне.
* Чоловік має два вуха, щоб багато слухав, а один язик, щоб менше говорив.
* Не те гріх, що в рот, а те, що з рота.
* Доведе язик не тільки до Києва, але й до кия.
* Язик до Києва доведе, а в Києві заблудить.
* Дурний язик попереду розуму біжить.
* Дурний язик — голові не приятель.
Бійся не того собаки, що бреше, а того, що лащиться.
Близько лікоть, та не вкусиш.
Борода не робить мудрим чоловіка.
Боятися вовка - в ліс не ходити.
Брат мій, а хліб їж свій.
Брехливу собаку далеко чути.
Буває, що й корова літає.
Було б пшоно, а каша буде.
Було, та за водою пішло.
Велике дерево поволі росте.
В закритий рот муха не влізе.
Видно пана по халявах.
Виміняв шило на швайку.
Виріс, а ума не виніс.
Вискочив, як Пилип з конопель.
Високо літає, та низько сідає.
Вище себе не підскочиш.
Від своєї тіні не втечеш,
Вісті не лежать на місці.
Вкрадеш голку, а потім корову.
В ліс дрова не возять.
В нього руки на всі штуки.
Вовка ноги годують.
Вода і камінь довба.
Ворона й за море літає, та дурна вертається.
Ворона вороні ока не видовбає.
В сім'ї не без виродка.
Всякому овочу свій час.
В тихому болоті чорти водяться.
В умілого й долото рибу ловить.
Вчи лінивого не молотом, а голодом.
В чужих руках завше більший шматок.
Гарні гості, та не в пору.
Гірко заробиш - солодко з'їси.
Говори стовпу, а він стоїть.
Година вранці варта двох увечері.
Голка в стіжок упала - пиши пропала.
Голодній кумі хліб на умі.
Горбатого могила виправить.
Гостра була сокира, та на сук наскочила.
Гостре словечко коле сердечко,
Готовеньке і кішка з'їсть.
Гречана каша сама себе хвалить.
Гуртом і батька добре бити.
Дай дурневі макогона, то він і вікна поб'є.
Далеко куцому до зайця.
Даремно і чиряк не вискоче.
Дарованому коневі в зуби не заглядають.
Два коти в одному мішку не помиряться,
Двоє третього не чекають,
Де багато господинь, там хата неметена.
Де відвага, там і щастя.
Де коротко, там і рветься.
Де посієш, там і вродиться.
Десять разів відміряй, а раз відріж.
Дешева риба - погана юшка.
Дивись на зріст, та питайся розуму.
Диму без вогню не буває,
Діло майстра величає.
Дома й стіни помагають.
Дурням закон не писаний.
Ех, якби та якби та в роті виросли гриби.
Є в глечику молоко, та голова не влізе.
Є сало, та не для кота. Є квас, та не для нас.
Жалів яструб курку - доки всю обскуб.
Жартувала баба з колесом, та в спицях застряла.
Живемо, як горох на дорозі: хто не йде, той скубне.
Живіт товстий, а лоб твердий.
За битого двох небитих дають,
Заблукався між трьох дубів,
Забув віл, коли телям був.
Заварив кашу, так і їж.
За все береться, та не все вдається.
Задер носа й кочергою не дістанеш.
За дурною головою і ногам нема спокою.
Зайця ноги носять, вовка зуби годують.
Заліз у багатство - забув і братство.
За моє жито мене ж і бито.
За чужим столом не махай постолом.
З великої хмари малий дощ.
Згадала баба, як дівкою була.
Згода дім будує, а незгода руйнує.
З дурнем каші не звариш.
З ким поведешся, того й наберешся.
З миру по нитці - голому сорочка.
Знає кіт, чиє сало з'їв.
Знайко біжить, а незнайко лежить.
Знов за рибу гроші.
З одного вола двох шкур не деруть.
З пісні слова не викинеш.
Зробив наспіх, як насміх.
З свічкою серед дня не знайдеш.
З чорної кішки білої не зробиш.
І будень, і неділя - все лінивому безділля.
І за соломинку вхопиться, хто топиться.
І кози ситі, і сіно ціле.
І стіни мають вуха.
Їв би кіт рибку, а в воду не хоче.
Їж, що дають, а роби, що кажуть.
Йти на комара з дрючком, а на вовка з швайкою.
Його й чорт у ступі не влучить.
Казала Настя: як удасться,
Казала, та не зав'язала.
Казаному кінця немає,
Катюзі по заслузі.
Київ не одразу збудовано.
Кігтик застряг-пропав птах.
Кінець діло хвалить.
Кінь на чотирьох, та й то спотикається.
Клин клином виганяють.
Кожна жаба своє болото хвалить.
Коли густо, а коли й пусто.
Колись і в нашої кози хвіст відросте.
Кому що, а курці просо.
Косо, криво, аби живо.
Краще пізно, як ніколи.
Крутить, як циган сонцем.
Куди не кинь - виходить клин.
Ласий на чужі ковбаси.
Лінивий двічі робить, скупий двічі платить.
Ліс рубають - тріски летять.
Лобом муру не проб'єш.
Лови рибу не на сковороді; а у воді.
Любить, як вовк порося.
Любиш кататись, люби й санчата возить.
Людей питай, а свій розум май.
Людям язика не зав'яжеш.
Лякана ворона куща боїться.
Мак сім років не родив і голоду не було.
Меле язиком, як порожній млин.
Менше говори - більше почуєш.
Миша не одну дірку має до хати.
Молодець проти овець, а проти молодця і сам івця.
Моя хата скраю - нічого не знаю.
На бідного Макара всі шишки летять.
На все свій час.
Навчить біда їсти.
Нагинай гілляку, поки молода.
На голові блистить, а в голові свистить.
На городі бузина, а в Києві дядько.
На двох стільцях не всидиш.
Надокучив, як парена редька.
Надувся, як ковальський міх.
Назад тільки раки лазять.
Назвався грибом - лізь у кіш.
Називай хоч горщиком, тільки в піч не став.
На злодієві шапка горить.
На ловця і звір біжить.
На нема й суду нема.
Наскочила коса на камінь.
На тобі, небоже, що мені негоже.
Наука в ліс не веде, а з лісу виводить.
На чужий коровай рота не роззявляй.
Не будь тим, що моркву риє.
Не вартий дірки від бублика.
Не все те золото, що блищить.
Не вчи рибу плавати.
Не кажи гоп, поки не перескочиш.
Не копай іншому ями, бо сам упадеш.
Не лізь поперед батька в пекло.
Не святі горшки ліплять.
Не скуби гуску, поки не зловиш.
Не страши кота салом.
Не сунь носа до чужого проса.
Не такий страшний чорт, як його малюють.
Не так сталося, як гадалося.
Не так хутко робиться, як мовиться.
Не той козак, що поборов, а той, що вивернувся.
Не хвались ідучи на торг, а хвались ідучи з торгу.
Ні в тин, ні в ворота.
Ні кує, ні меле.
Ні пава, ні ґава.
Ні риба, ні м'ясо, і в раки не годиться.
Ніс вище губи носить.
Носиться, як дурень з писаною торбою.
Обідрали, як молоденьку липку.
Облизня спіймав.
Обоє рябоє.
Овечку стрижуть, а баран трясеться.
Одна бджола мало меду наносить.
Одна дяка, що за рибу, що за рака.
Одна ластівка не робить весни.
Одним пальцем і голку не вдержиш.
Одного поля ягода.
Пам'ятатимеш до нових віників.
Паршива вівця все стадо запоганить.
Перемелеться лихо - добро буде.
Під лежачий камінь вода не тече,
Піймав куцого за хвіст.
Після бійки кулаками не махають.
Пішов по шерсть, та повернувся острижений.
Плаває, як вареник у маслі.
По бороді текло, а в роті сухо було.
Поживемо - побачимо.
Помалу їдь, то далі будеш.
Поможе, як мертвому кадило.
Попав пальцем у небо.
Поспішиш -людей насмішиш.
Почав обід - мовчу, як кіт.
Правда очі коле.
Прийде коза до воза.
Про вовка помовка, а вовк до хати.
Продав кота в мішку.
Пропало, як з воза впало.
Рада б душа в рай, та гріхи не пускають.
Раз,та гаразд.
Робить, як мокре горить.
Робота не вовк, в ліс не втече.
Родичів багато, та ніде пообідати.
Рот не город - не загородиш.
Сам собі пан.
Свої люди - помиримось.
Своя губа ближче.
Семеро одного не ждуть.
Силою не бути милою.
Ситий голодному не товариш.
Сказаного і сокирою не вирубаєш.
Скільки вб'єш, стільки й в'їдеш.
Скільки вовка не годуй, а він все в ліс дивиться.
Старий кінь борозни не зіпсує.
Старий кіт, а масло любить.
Старого лиса не виманиш з лісу.
Страх має великі очі.
Стук-грюк, аби з рук.
Там добре, де нас нема.
Терпи, козаче, отаманом будеш.
Тиха вода греблю рве.
У страху очі великі.
Усього буває на віку - і по спині, і по боку,
Ухопив місяця зубами.
У чужій кошарі овець не розведеш.
Хіба все те вовк, що сіре?
Хліб їж, а правду ріж.
Хліб та вода - козацька їда.
Хоч бачить око, та зуб не йме.
Хоч біс, аби яйця ніс.
Хоч близько, та слизько.
Хоч гірше, аби інше.
Хоч дурний, та хитрий.
Хто в ліс, а хто по дрова поліз.
Хто два зайці гонить, жодного не здогонить.
Хто меч підійме, той від меча й загине.
Хто мовчить, той трьох навчить.
Хто як постелить, так і виспиться.
Це ще вилами по воді писано.
Цяця, цяця та в кишеню.
Час- це гроші. Через дорогу навприсядки.
Чиє б нявчало, а твоє б мовчало.
Чує дзвін, та не знає, звідки він.
Чужа душа - темний ліс.
Чужа хата - гірше ката.
Чужий кожух не гріє.
Шкурка вичинки не варта.
Шукай вітру в полі.
Щедрий на батьківські гроші.
Що бог не дав, то все в торбу.
Що написано пером, того не виволочеш волом.
Що сіре, те й вовк.
Язик без кісток, що хоче лопоче.
Язик до Києва доведе.
Як відкусиш багато - ковтнеш мало.
Як гукнеш, так і відгукнеться.
Як дбаєш, так і маєш.
Яке коріння, таке й насіння.
Як з неба впав.
Який їхав, таку й здибав.
Який Сава,така й слава.
Який харч, така й робота.
Як кіт наплакав.
Як корова язиком злизала.
Ясла до коней не ходять.
* * *
Багато грому - мало дощу
Вітер віє і не знає, що погоду він міняє.
Вовка ноги годують.
Вода в решеті не встоїться.
Вода з вогнем не товариші.
Всі ріки до моря ведуть.
Вчорашньої води не доженеш.
Глибока вода не каламутиться.
Гостре словечко колить сердечко.
Де верба, там і вода.
Де один грибок, там цілий вінок.
Добре слово будує, а зле руйнує.
Добре слово краще за цукор і мед.
З вогнем не жартуй, воді не вір, із вітром не дружи.
За словом в кишеню не полізе.
Земля найбагатша, вода найсильніша.
Знаєш - кажи, а не знаєш - мовчи.
І від солодких слів буває гірко.
І гриба знайти треба мати щастя.
І на вовка буває пригода.
Кожний дубок хвалить свій чубок.
Краще почервоніти, як посиніти.
Ласкаве слово, що весняний день.
Люди дякують дощеві, а подорожній лає.
Назвався грибом - лізь у кошик.
Не кидай слів на вітер.
Не мни слова, говори просто.
Нема тіні без світла.
Один скаже, другий прикаже,
Одне дерево ще не ліс.
Одне приємне слово наче сад цвіте.
Пар костей не ломить.
Птицю пізнають по пір'ю, а людину по мові.
Розумній голові досить двох слів.
Сади деревину - будеш їсти садовину.
Сказав, та не зав'язав.
Сказане слово - срібло, а мовчання - золото.
Скільки сніг не лежатиме, а розстанути мусить.
Слова щирого вітання дорожчі за частування.
Слово - не горобець, як вилетить, то вже його не спіймати.
Слово не полова, язик не помело.
Слово не стріла, а ранить глибоко.
Сніг, завірюха, бо вже зима коло вуха.
Сонця в мішок не зловиш.
Тепле слово і в мороз зігріє.
Тепле слово і кішці приємне.
Тиха вода людей топить, а швидка - тільки лякає.
Холодним словом серця не запалиш.
Хоч мороз і припікає, зате комарів немає.
Хоч річка і невеличка, а береги ламає.
Хто змок, той води не боїться.
Чим темніша ніч, тим ясніші зорі.
Шабля ранить тіло, а слова душу.
Як овечка: не мовить ні словечка.
Добавлено спустя 2 минуты 51 секунду:
* Життя прожити — не поле перейти.
* Літа пливуть, як вода.
* Вік звікувати — не в гостях побувати..
* Вік пройшов — як батогом ляснув.
* Він уже чужий вік живе.
* Година за годиною — та й так вік зійде.
* День довгий, а вік короткий.
* З віком розум приходить.
* Як жили наші діди та прадіди, так нам веліли.
* Як же мені знать, котрий мені рік?
* Як родивсь, то без пам'яті був, як ріс, то розуму не мав, а як уже до розуму дійшов, тоді б то й лічить, та багато літ уплило.
* В добрім житті кучері в'ються, в поганім — січуться.
* Виходиш з дому — кланяйся життю молодому.
* Де є життя, там є й надія.
* Де мир і совіт, там життя, як маків цвіт.
* Життя біжить — як музика дзвенить.
* Життя любить того, хто за нього бореться, а нищить того, хто йому піддається.
* Життя закоротке для щастя, а задовге для терпіння.
* Життя закоротке для розкоші, а задовге на горе.
* Коли б життя, а смерть прийде.
* Ліпше солом'яне життя, як золота смерть.
* Ніхто не знає, що його в житті чекає.
* Чоловік змінюється у житті, а по правді життя змінює чоловіка.
* Яке життя, така й смерть.
* Який порядок у себе заведеш, таке й життя поведеш.
* Які люди, таке і життя буде.
* Живий про живе гадає.
* Живому багато й треба
* Лишай живе та доганяй мертве
* Хто живому не дав, той хай і мертвому не дає.
* Як будемо живі, то будем і ситі.
* Де просто, там живуть років зо сто.
* Живи просто, проживеш років зо сто, а будеш лукавить, так чорт тебе задавить.
Добавлено спустя 8 минут 27 секунд:
* Згадала стара, як молодою була.
* Ліпша старого рада, як молодого робота.
* Молода була — дурна була, стара стала — дурніша стала.
* Не лай старого — сам старим будеш.
* Ненадовго старий жениться.
* Не питай старого, а питай бувалого.
* Поважай старих, бо й сам старим будеш.
* Сів старий, зажурився, а далі встав, підголився.
* Слухай старих людей, то й чужого розуму наберешся,й свого не загубиш.
* Сонце заходить — старим радість.
* Старе скаже на глум, а ти бери на ум.
* Старе, як мале: що побачить, того й просить.
* Що старе, що мале, що дурне.
* Старий, старий, але ярий.
* Старий, а розуму за дитину не має.
* Старий, а як скаже та прикаже, то й молодий не справиться.
* Старий багато знає, а ще більше забув.
* Старий кінь борозни не псує, та й глибоко не оре.
* Старий ворон пусто не кряче.
* Старий говорить, говорить, та й направду виходить.
* Старий кіт, а масло любить.
* Старий не той, що багато літ має, а той, хто здоров'я шукає.
* Старий про старе й думає.
* Старий стару хвалить, що добрий борщ зварить, а молодий свою гудить: що не зварить, то спаскудить.
* Старий хоче спати, а молодий гуляти.
* Старі крутяться, а молоді учаться.
* Старого горобця на полову не зловиш.
* Старого вчити — що мертвого лічити.
* Старого дерева не випрямиш.
* Старого чоловіка для поради держи.
* Старому женитися і ніч коротка.
* Старому брехати — не ціпом махати.
* Старому подушечки, а молодому ігрушечки.
* Старому піч, як малому колиска.
* Старому та хворому годи завше, як малому.
* Сядьмо, старий, в парі, щоб гречка родила.
* Такий старий, що пам'ятає, як його батька хрестили.
* У старого голова, як решето: багато було, та висіялося,
* У старого жінка молода — велика біда.
* Чим старіший, тим мудріший, чим молодший, тим дорожчий.
* «Чого чорт мудрий?» — «Бо старий!»
* Шануй старих — молоді тебе пошанують.
* Шукай правди у старих, а сили у молодих.
* Як єсть старий куст, так і двір не пуст, а як єсть старі люди, так і всього прибуде.
* І чорт на старість у монахи пішов.
* Не роками старість гарна, а ділами.
* Слухай, слухай та на вус мотай, а під старість як знахідка буде.
* Старість іде і хвороби веде.
* Старість — не радість, горб — не користь.
* Старість не прийде з добром: коли не з кашлем, то з горбом.
* Від гніву старієш, від сміху молодієш.
* Незчувся, коли й постарівся.
* Старять годи і тяжкі пригоди.
* Тримайся того порога, перед котрим зістарівся.
* Цікаві скоро старіються.
* Якби знову на світ народитися, знав би, як не старітися.
* Сиве волосся — ласка молода.
* Сивина в голову — біс у ребро.
* Сивина в бороду — розум в голову.
* Хто сивий — не конче мудрий, а лише старий.
* Волос сивіє, а голова шаліє.
* Не будь цікавим, бо швидко посивієш.
* Як голова сивіє, то чоловік мудріє.
* Три дні до смерті, та ніяк не доживеш.
* І не мірошникує, а голова борошном припала.
* Зігнувся в три погибелі.
* Добрі зуби, що кисіль їдять.
* Куди йому кисіль їсти, коли він кваші не вкусить.
* Тоді дали хліба, як зубів не стало.
* Не в час даєш хліба густо, коли зубів у губі пусто.
* Був кінь, та з'їздився.
* Кисіль зубів не псує.
* Коли зубів не маю, тоді горіхи принесли.
* Вже мені вдолину йде, а тобі вгору.
* Як мале падає, бог перину підставляє, а старе падає,
* чорт борону підставляє.
* До пори збан воду носить.
* До пори збан воду носить, прийде пора — заголосить.
* Доки здоров'я служить, то чоловік не тужить.
* Без здоров'я нема щастя.
* Без здоров'я ніщо чоловікові не миле.
* Бережи і шануй честь змолоду, а здоров'я — під старість.
* Бережи одежу знову, а здоров'я змолоду.
* Було б здоров'я, а все інше наживем
* Було б здоров'я, а все інше купимо (сучасна варінт)
* Вартість здоров'я знає лише той, хто його втратив.
* Весела думка — половина здоров'я.
* Веселий сміх — здоров'я.
* Все можна купити, тільки здоров'я ні.
* Глянь на вид і про здоров'я не питай.
* Горе стихає, а здоров'я зникає — і радість минає.
* Держи голову в холоді, а живіт в голоді — будеш здоров.
* Добре здоровому вчити хворого.
* Здоровий злидар щасливіший від хворого багача.
* Здоровий хворого не розуміє.
* Здоровий, як циганова коняка: день біжить, а три лежить.
* Здоровому все на здоров'я йде.
* Здоровому здається, що ніколи не захворіє.
* Розпутне життя в молодості приносить хворобу на старості.
* Яка молодість, така й старість.
* Інший молод роками, та старий ділами.
* Коли молод бував, під колінця голубця вибивав, а як стар став, всього того перестав.
* Молоде пиво шумить.
* Молода кров кипить.
* Молода, як горіх, так і проситься на гріх.
* Молоде — золоте, а як ляже спати, то не може встати.
* Молоде на всі сторони гнеться.
* Молоде орля, та вище старого літає.
* Молодий місяць не всю ніч світить.
* Молодий може вмерти, а старий мусить.
* Молодий та зелений, як гарбуз у спасівку.
* Молодого кров гріє.
* Не розуміє молодий старого, аж доки сам ся не постарів.
* Нагинай гілляку, доки молода.
* Не можна покласти стару голову на молоді плечі.
* Не розкошуй замолоду, бо на старість будеш бідувати.
* Нехай гуляє молодь, більш копи лиха не наробить.
* Сіла між молодими і помолодшала.
* Треба змолоду кості гризти, аби на старість м'ясо їсти.
* Хоч молодий роками, та старий розумом.
* Хто змолоду балує, то під старість старцює.
* Рожа червона, та й та блідне.
* На свіжий цвіток і бджола сідає, а зів'ялий обминає.
* Нове ситечко на кілочку, а як пристариться, садять квочку.
* Добрі зуби і камінь перегризуть.
* Болять старі кості за гріхи молодості.
* Він не старий, але давній.
* В старій печі сам чорт палить.
* Горе старому вдома самому.
* Дай, боже, старим очі, а молодим розум.
* Де старий ногою, там молодий головою.
З миру по нитці — голому сорочка.
***
Пошануй одежину раз,
вона тебе — десять раз.
***
Будь сильний духом, а не новим
кожухом.
***
Де двоє, там рада, а де третя, там зрада.
***
Від гніву старієш, від сміху молодієш.
***
Люди не раки: з лиха
не почервоніють.
***
Не місце людину красить, а людина
місце.
***
Єва та й та грішна, а про нас
і балакать нічого.
Следующая тема Предыдущая тема
Вы не можете начинать темы Вы не можете отвечать на сообщения Вы не можете редактировать свои сообщения Вы не можете удалять свои сообщения Вы не можете голосовать в опросах
Сейчас в чате:
Войти и проверить личные сообщения
Вход
